|
До списку новин
|
|
 |
Місія НАК «Енергетична компанія України» полягає у виконанні завдань Уряду України в електроенергетичній галузі щодо забезпечення ефективного та збалансованого тепло- та електропостачання споживачів, оновлення й нарощування енергетичних потужностей з одночасним зменшенням техногенного навантаження на довкілля, збільшення експортного потенціалу та приєднання ОЕС України до європейської енергосистеми, здійснення подальших реформ у вітчизняному електроенергетичному комплексі.
Відповідно до прийнятої Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків” НАК «Енергетична компанія України» розроблено та впроваджуються пріоритетні завдання за такими напрямками:
I. Залучення недержавних інвестицій в розвиток теплової енергетики.
II. Інтеграція Об’єднаної енергосистеми України до транс’європейських електричних мереж та енергетичного ринку.
III. Удосконалення регулятивної функції держави на енергетичному ринку.
IV. Зменшення критичної залежності від монопольного джерела постачання енергетичного вугілля шляхом диверсифікації джерел та переходу на систему довгострокових контрактів.
V. Забезпечення реконструкції існуючих і будівництво нових енергетичних потужностей на ГЕС та ГАЕС.
Інвестиційна політика Компанії базується на Енергетичній стратегії України до 2030 року та впроваджується за такими пріоритетними напрямками:
1. Інтеграція ОЕС України до європейської енергосистеми
Інтеграція ОЕС України до європейської енергетичної системи неможлива без впровадження технічних стандартів, сумісних із стандартами UCTE (Union for the Coordination of Transmission of Electricity).
Для забезпечення відповідності енергогенеруючих підприємств вимогам UCTE необхідно модернізувати системи регулювання турбін ТЕС, встановити автоматичні регулятори частоти-потужності, замінити на сучасне електротехнічне обладнання розподільчих пристроїв, замінити захисні релейні, вимірювальні та телекомунікаційні системи моніторингу та контролю ГЕС тощо.
2. Реконструкція існуючих потужностей
Напрацювання 80% енергетичного обладнання теплової генерації в 1,7-2,5 разів перевищує їх розрахунковий ресурс. У зв’язку із фізичним та моральним зносом енергетичного обладнання блоки не відповідають вимогам надійності роботи та ефективності паливовикористання і частково підлягають значній реконструкції, решту енергоблоків необхідно поступово вивести з експлуатації.
Оновлення теплової генерації необхідно починати негайно та до 2018 року реконструювати 25 енергоблоків ТЕС встановленою потужністю 7700 МВт.
3. Охорона довкілля
Прагнення України набути членства в ЄС накладає на енергетику країни великі зобов’язання.
Так, у частині впливу на атмосферне повітря необхідно до 2016 року забезпечити дотримання вимог Директиви 2001/80/ЄС стосовно граничних рівнів шкідливих викидів ТЕС.
Для цього необхідно удосконалити існуючі системи золоочистки на ТЕС, обладнати електростанції сучасними системами очищення димових газів від оксидів сірки та азоту.
4. Будівництво нових потужностей
У контексті загальнодержавної Енергетичної стратегії до 2030 року інвестиційна політика формується за такими напрямами:
- реконструкція та будівництво нових теплоелектростанцій;
- реабілітація та збільшення гідроенергетичних потужностей, в т.ч. ГАЕС та малої гідроенергетики;
- розвиток і технічне переоснащення електромереж напругою 0,4-150 кВ.
В цілому упродовж 2008-2018 років на будівництво нових, реконструкцію та модернізацію існуючих теплових електростанцій із додержанням вимог ЄС щодо впливу на атмосферне повітря та синхронізації з мережею UCTE планується залучити 17,5 млрд. дол. США (близько 88,4 млрд. грн.), з яких:
- для впровадження на 52 енергоблоках ТЕС заходів для забезпечення відповідності стандартам UCTE - близько 0,8 млрд. дол. США;
- на реконструкцію 25 енергоблоків ТЕС - близько 4,6 млрд. дол. США;
- для забезпечення виконання європейських стандартів щодо впливу на атмосферне повітря - близько 4,8 млрд. дол. США;
- на будівництво нових потужностей ТЕС - близько 7,3 млрд. дол. США.
Інвестиції в енергетику, зокрема у розвиток теплової генерації, є капіталомісткими та довготривалими. Брак власних коштів енергогенеруючих компаній, неможливість залучати на довгостроковий період необхідні кредитні ресурси банківських установ, нерозвиненість в Україні інших фінансових інструментів не дозволили здійснювати в необхідному обсязі реконструкцію та модернізацію та зумовили доведення до морального та фізичного зносу обладнання теплових електростанцій.
Одним із пріоритетних завдань НАК «Енергетична компанія України» бачить залучення в теплову електроенергетику приватних інвестицій стратегічних інвесторів, що мають необхідний досвід роботи в енергетичній галузі та достатні фінансові ресурси для виконання інвестиційних зобов’язань.
В гідроенергетиці для збільшення вкрай дефіцитних для енергосистеми країни регулюючих і маневрових потужностей, створення сприятливих умов для інтеграції ОЕС України з європейською енергосистемою та збільшення експорту електроенергії передбачається завершити реалізацію трьох великомасштабних проектів:
- другої черги реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС-1 з метою збільшення до 2011 року потужності на 235 МВт та подовження експлуатаційного ресурсу станцій на 30-40 років, який фінансується із залученням фінансових ресурсів Світового банку;
- завершення будівництва Дністровської ГАЕС із поетапним введенням протягом 2008-2012 років 3-х гідроагрегатів сумарною потужністю 972 МВт;
- завершення будівництва Канівської ГАЕС із поетапним введенням протягом 2012-2015 років 4-х гідроагрегатів сумарною потужністю 1000 МВт;
Реабілітація та нарощування гідроенергетичних потужностей у період до 2018 року потребує понад 15 млрд. грн. інвестицій.
Проектами інвестиційних програм енергопостачальних компаній на 2008-2010 роки передбачається залучити близько 3,5 млрд. грн. для будівництва та реконструкції електричних мереж 0,4-150 кВ. Це дозволить побудувати й відновити близько 11,8 тис. км ліній електропередач 0,4-150 кВ і 5500 підстанцій 6 150 кВ, що передбачено Програмою розвитку електричних мереж напругою 35-110 (150) кВ, схваленої Урядом у вересні 2007 року, та відповідає затвердженому Урядом у лютому поточного року плану заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи-2012 року з футболу.
|
